24afisha_logo_yellow-black backgroundLayer 1 Layer 1 Скачать из Windows Phone Store
a a a a a a a

Косоокість у дітей

11 августа 2022 544

Матеріал підготувала
лікар-офтальмолог медичного центру «АЙЛАЗ»
Бурдига Олена Миколаївна

Косоокість у дитини — це не тільки косметичний дефект, як вважають деякі батьки. При цьому захворюванні порушується робота практично у всіх відділах зорового аналізатора. Яка б не була косоокість, якщо не вживати необхідних заходів щодо лікування та усунення, це може призвести до амбліопії (формування лінивого ока) та порушення бінокулярного зору, що в майбутньому може обмежити дитину у виборі професії.

Косоокість у дітей найчастіше виникає за наявності далекозорості, рідше – при вродженій і рано набутій короткозорості. Супроводжувати може й астигматизм.

Всі новонароджені в нормі мають далекозорість близько 3 діоптрій. За цих умов промені світла, що потрапляють в око, фокусуються не на сітківку (головну світлосприймальну структуру ока), а за нею. Тому немає чіткого зображення та немовляти погано бачать на близькій відстані. У міру дорослішання дитини очне яблуко збільшується у розмірі й оптичний фокус переміщається на сітківку, що забезпечує чітке зображення. Разом з цим з’являється здатність дивитися «двома очима» — формується бінокулярний зір, який дозволяє бачити предмети в об’ємі. Ці процеси у дитини розвиваються поступово та завершуються приблизно у віці 5-8 років. І це варіант норми.

Що ж є відхиленням від норми та призводить до виникнення косоокості?

Деякі діти з різних причин народжуються з далекозорістю набагато вище 3 діоптрій. У міру зростання очного яблука далекозорість зменшується, але до періоду закінчення формування оптичної системи ока (5–7 років) фокусування світла так і не досягає сітківки та, як і раніше, знаходиться за сітківкою. Далекозорість можна назвати слабкою оптичною системою ока.

Щоб чітко бачити предмети, особливо на близькій відстані, далекозорому доводиться напружувати свої очі, напружувати певні м’язи, посилювати оптику ока, як це робить збільшувальне скло. Одночасно посилюється імпульс щодо уваги очей до носа при розгляді предмета на близькій відстані. Ця напруга і є основною передумовою виникнення косоокості, що збігається, коли одне з очей косить до носа або по черзі косять обидва. І найчастіше така косоокість, що збігається, з’являється у віці 2-3 років, коли прокидається інтерес до розглядання предметів на близькій відстані, до малювання й т.д.

У короткозорих діток часто зустрічається косоокість, що розходиться. У цьому випадку фокусування світла знаходиться перед сітківкою. На відміну від далекозорості, це оптика ока, що сильно заломлюється, її потрібно послабити, щоб оптичний фокус опинився на сітківці. Тому короткозорим немає потреби напружувати очі при роботі на близькій відстані, циліарний м’яз в оці не напружується, слабшає та відповідно послаблюється імпульс, що спрямовує очі до носа при розгляді предмета на близькій відстані. Око спочатку періодично, потім постійно, відхиляється до скроні.

Зустрічаються форми косоокості невідповідні (косоокість, що сходиться, при короткозорості й така, що розходиться, при далекозорості).

Також буває така форма косоокості, як вертикальна косоокість, що часто поєднується з горизонтальним компонентом. Вертикальний компонент косоокості говорить про те, що є ураження з боку нервової системи, та виникає у випадках порушення іннервації нервами, що забезпечують скорочення окорухових м’язів. Може бути як уродженим, так і набутим.
У кожному конкретному випадку є власна методика лікування. Будь-яка косоокість, якщо не вживати необхідних заходів щодо лікування та усунення, може призвести до амбліопії та порушення бінокулярного зору.

Що таке амбліопія?

При косоокості у дітей, частіше на оці, що косить, поступово відбувається зниження гостроти зору, тобто розвивається амбліопія. Це ускладнення пов’язане з тим, що зоровою системою, аби уникнути двоїння та хаосу, блокується передача в мозок зображення предмета, який сприймається оком, що косить. Це, своєю чергою, призводить до постійного відхилення ока, на якому знижений зір.

Лікування косоокості у дітей проводиться комплексно. За наявності далекозорості чи короткозорості, за показаннями, дитині призначаються окуляри. Іноді окуляри повністю виправляють дитячу косоокість. Однак навіть за такого стану речей одного носіння окулярів недостатньо. При косоокості у дітей проводиться консервативне лікування з використанням апаратних методів лікування зору. Вони спрямовані на лікування амбліопії (якщо вона є) та на відновлення «мостів» між очима, тобто дитину вчать зливати зображення від правого та лівого ока в єдиний зоровий образ.

У ході лікування дитячої косоокості, на певному етапі, за наявності показань, проводиться хірургічне втручання на м’язах ока. Операція спрямовується на відновлення правильного балансу між м’язами, що рухають очними яблуками, обертаючи їх в очниці. Після операції також обов’язково проводиться консервативне лікування косоокості у дітей. Воно спрямоване на повну реабілітацію зорових функцій (досягнення високого зору, розвитку бінокулярності). Оскільки зорова система дитини перебуває у постійному розвитку, у дітей молодшого віку всі застосовувані методи лікування ефективніші. Наша мета в тому, щоб до школи дитина з косоокістю була максимально реабілітована. У дітей старшого віку потрібно набагато більше часу для поліпшення зорових функцій і в ряді випадків не завжди вдається досягти повного одужання.

Є твердження, що з віком косоокість у дітей може пройти сама. Це є основною помилкою, через яку батьки не звертаються до офтальмолога та в результаті втрачається дорогоцінний час для успішного лікування. Косоокість — це захворювання, що вимагає лікування. Найчастіше реабілітація може затягнутися на роки. Не варто очікувати блискавичного ефекту від одного курсу апаратного лікування або зупинятися на пів шляху відразу після оперативного усунення косоокості. Це тривала терпляча праця, нагородою якої буде високий та якісний зір вашого малюка разом з путівкою у майбутнє успішне доросле життя.