Розкриття таємниці синдрому дисперсії пігменту

26 апреля 2023

Матеріал підготував
лікар-офтальмолог вищої категорії
медичного центру «АЙЛАЗ»
Савинець Тетяна Володимирівна

Синдром дисперсії пігменту виникає, коли гранули пігменту, що зазвичай знаходяться в райдужній оболонці, потрапляють у водянисту вологу — прозору рідину, яка заповнює передню частину ока.

У світі офтальмології деякі захворювання добре відомі та широко обговорюються, тоді як інші залишаються оповитими таємницею. Синдром дисперсії пігменту (СПР, або PDS) характеризується дисперсією пігментних гранул в оці, що можуть блокувати дренажну систему ока та, як наслідок, підвищувати внутрішньоочний тиск. Це явище досі вважається загадковим.

Що викликає синдром дисперсії пігменту?
Симптоми синдрому дисперсії пігменту
Лікування синдрому дисперсії пігменту
Чи можна запобігти синдрому дисперсії пігменту?

Що викликає синдром дисперсії пігменту?

Хоча точна причина синдрому дисперсії пігменту залишається невизначеною, вважається, що кілька чинників сприяють розвитку цього розладу очей:

генетична схильність. Синдром дисперсії пігменту має генетичний компонент, оскільки синдром, як правило, є сімейним. Дослідження показали, що люди з сімейним анамнезом СПР або пігментної глаукоми мають вищий ризик розвитку захворювання;
вік. Синдром дисперсії пігменту зазвичай вражає людей у віці від 20 до 40 років, причому початок захворювання часто виникає в ранньому дорослому віці. Хоча СПР може вражати людей будь-якого віку, поширеність стану зменшується з віком, можливо, через анатомічні зміни ока;
міопія (короткозорість) високого ступеня. Пацієнти з короткозорістю високого ступеня або тяжкою короткозорістю можуть мати підвищений ризик розвитку синдрому дисперсії пігменту. Короткозорість високого ступеня може спричинити структурні зміни ока, наприклад більш увігнуту форму райдужної оболонки, що може сприяти тертю райдужної оболонки об лінзу або інші структури ока та призвести до дисперсії пігменту.
Важливо зазначити, що не у всіх людей із цими чинниками ризику розвинеться синдром дисперсії пігменту. Складна взаємодія генетичних, анатомічних і екологічних чинників, ймовірно, визначає розвиток і прогресування цього стану. Необхідні подальші дослідження, щоб повністю зрозуміти основні механізми СПР і розробити більш цілеспрямовані стратегії профілактики та лікування.

Симптоми синдрому дисперсії пігменту

Синдром дисперсії пігменту може проявлятися різноманітними симптомами, починаючи від ледь помітних до більш помітних. У деяких випадках люди з ПДС можуть взагалі не відчувати жодних симптомів, що ускладнює виявлення стану без комплексного огляду очей. Ось деякі загальні симптоми, пов’язані з синдромом дисперсії пігменту:

розмитий зір. У людей із синдромом розмитості зору можуть спостерігатися епізоди затуманеного або туманного зору, особливо після занять діяльністю, що спричиняє розширення очей, як-от фізичні вправи або перебування у слабо освітленому середовищі. Розсіювання пігментних гранул може призвести до підвищення внутрішньоочного тиску, що може тимчасово вплинути на якість зору;
біль в очах. Деякі люди з синдромом пігментної дисперсії можуть відчувати легкий або помірний біль або дискомфорт в очах, що часто описують як тупий біль або відчуття тиску. Цей дискомфорт можна пояснити підвищеним внутрішньоочним тиском, пов’язаним із захворюванням;
ореоли навколо джерел світла. Наявність пігментних гранул у водянистій волозі може спричиняти розсіювання світла, що призводить до появи ореолів або відблисків навколо джерел світла, особливо в умовах слабкого освітлення або вночі;
плавучі плями. Деякі люди з синдромом пігментної дисперсії можуть помітити плавучі плями, які є невеликими цятками або плямами, що дрейфують у полі зору. Поплавці можуть виникати, коли гранули пігменту потрапляють у склоподібний гель, що заповнює задню частину ока;
безсимптомні випадки. У багатьох випадках люди з синдромом дисперсії пігменту можуть не відчувати жодних помітних симптомів. Ці безсимптомні випадки можуть стати проблемою для раннього виявлення та втручання, що підкреслює важливість регулярних оглядів очей, особливо для тих, хто має відомі чинники ризику.

Лікування синдрому дисперсії пігменту

Основною метою лікування синдрому дисперсії пігменту є контроль внутрішньоочного тиску, запобігання прогресуванню захворювання та зниження ризику ускладнень, таких як пігментна глаукома. Варіанти лікування можуть відрізнятися залежно від тяжкості стану та конкретних потреб людини. Ось кілька поширених варіантів лікування синдрому дисперсії пігменту:

очні краплі. Ліки у формі очних крапель часто є першою лінією лікування СПР. Ці препарати спрямовані на зниження внутрішньоочного тиску шляхом або збільшення відтоку водянистої вологи, або зменшення її вироблення. Поширені типи очних крапель, що використовуються для лікування PDS, включають аналоги простагландинів, бета-блокатори, альфа-агоністи та інгібітори карбоангідрази;
лазерна хірургія. У випадках, коли очні краплі недостатні або погано переносяться, можна розглянути лазерну хірургію. Лазерна трабекулопластика — це процедура, що передбачає використання лазера для створення невеликих отворів у трабекулярній сітці, покращуючи дренаж водянистої вологи та знижуючи внутрішньоочний тиск. Ця малоінвазивна процедура може проводитися в амбулаторних умовах і має відносно низький ризик ускладнень;
хірургічне втручання. У важчих випадках або коли інші методи лікування виявилися неефективними, може знадобитися хірургічне втручання. Трабекулектомія – це хірургічна процедура, яка передбачає створення невеликого дренажного каналу в оці, щоб дозволити водянистій волозі обійти заблоковану трабекулярну сітку, тим самим знижуючи внутрішньоочний тиск. Як альтернативу можна розглянути імплантацію дренажного пристрою для лікування глаукоми, що включає введення невеликої трубки для відведення водянистої вологи з ока;
зміна способу життя. Хоча це не є прямим лікуванням СПР, певні зміни способу життя можуть допомогти впоратися із захворюванням і підтримати загальне здоров’я очей. Ці зміни можуть включати підтримку нормальної ваги, уникнення діяльності, що спричиняє швидке розширення зіниць очей, і носіння захисних окулярів під час занять спортом або інших видів діяльності, які створюють ризик травми очей.

Чи можна запобігти синдрому дисперсії пігменту?

Хоча неможливо повністю запобігти синдрому дисперсії пігменту, особливо в осіб із генетичною схильністю, існують заходи, які можна вжити, щоб контролювати стан і зменшити ризик ускладнень.

Ось кілька порад, що допоможуть впоратися з синдромом дисперсії пігменту:

регулярне спостереження лікарем. Регулярні огляди очей необхідні для раннього виявлення та лікування синдрому дисперсії пігменту. Якщо у вас в сімейному анамнезі були СДС або пігментна глаукома, повідомте про це свого офтальмолога та плануйте регулярні огляди, щоб відстежувати будь-які зміни у здоров’ї ваших очей;
дотримуйтеся здорового способу життя. Збалансоване харчування, регулярні фізичні вправи та підтримка нормальної ваги можуть сприяти загальному здоров’ю очей і допомагати впоратися із захворюваннями, такими як синдром дисперсії пігмента. Однак важливо уникати діяльності, що може швидко розширити очі або підвищити внутрішньоочний тиск, наприклад, важкої атлетики або інтенсивних серцево-судинних вправ, оскільки вони можуть посилити дисперсію пігменту;
уникайте інтенсивних фізичних вправ або діяльності, що може підвищити внутрішньоочний тиск. Інтенсивні види спорту або дії, які передбачають швидке розширення очей, можуть спричинити розсіювання та накопичення пігментних гранул у трабекулярній сітці, підвищуючи внутрішньоочний тиск. Вибирайте вправи з незначним навантаженням, такі як плавання, ходьба або йога, та обговоріть будь-які проблеми зі своїм офтальмологом, щоб визначити, які види діяльності безпечні для вас;
одягайте належний захист для очей. Щоб мінімізувати ризик травми очей, яка потенційно може погіршити синдром дисперсії пігменту, носіть відповідні захисні окуляри під час занять спортом або інших видів діяльності, що становлять ризик травми очей. Такі окуляри мають містити в собі полікарбонатні лінзи, які забезпечують високий рівень ударостійкості, також слід звернути увагу на спортивні окуляри з набивкою навколо ободів для додаткового захисту.

Зрештою, розуміння загадки синдрому пігментної дисперсії є першим кроком до захисту нашого найціннішого дару – нашого зору. Тому не закривайте очі на важливість регулярних офтальмологічних оглядів, раннього виявлення та відповідного лікування. Будьте здорові!